Учнівське самоврядування

Учнівське самоврядування – це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадських якостей дитини в системі демократичних  взаємин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.

         Основна мета – виховати у школярів активну життєву позицію, підготувати до дієвої участі у демократичному управлінні суспільством.

         Така модель, шкільний парламент, учнівського самоврядування сприяє виробленню в учнів певних якостей:

·        відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбувається навколо;

·        принциповість – уміння критикувати, належним чином сприймати критику, давати об’єктивну оцінку своїм вчинкам та вчинкам навколишніх;

·        самостійність;

·        готовність залежно від конкретних умов знаходити правильне рішення, долати труднощі;

·        творче ставлення до дійсності;

·        вміння виявляти ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, думки, пропозиції.

Положення про шкільний парламент

1. Загальні положення:

1.1. Учнівський парламент - добровільне об’єднання учнів, утворене для вироблення навичок самоврядування вміння працювати на засадах партнерства, гласності, демократизму.

1.2. В основу самоврядування покладено організаційно-методичні принципи управління, до яких належать:

·        регулярна почергова змінність виборного активу;

·        розширення реальних прав і повноважень самоврядування;

·        доброзичлива вимогливість;

·        конкретизація колективних творчих справ;

·        диференціація (створення умов для повного вияву і розвитку здібностей кожного члена колективу).

1.3. До принципів роботи органів учнівського самоврядування віднесено:

·        демократичність (обрання органів самоврядування на основі громадської думки);

·        виборність (на основі об’єктивної характеристики кандидатур відбувається голосування за висунуту кандидатуру);

·        змінність (зміна ділянок роботи, забезпечення кожному нових функцій у колективі);

·        звітність (звіт про виконання доручень після завершення певного виду діяльності);

·        співробітництво, довіра, узгодженість між членами колективу, дорослими та дітьми;

·        особиста та колективна відповідність за ухвалення рішень та їх виконання;

·        контроль;

·        демократизація взаємин.

1.4. Основні завдання:

·        забезпечення та захист прав та інтересів учнів школи;

·        забезпечення виконання ними своїх обов’язків;

·        сприяння навчальній та творчій діяльності учнів;

·        створення різноманітних учнівських гуртків, товариств, клубів за інтересами.

1.5. Об’єднання має двоступеневу структуру із чіткими взаємозв’язком органів класного та загальношкільного самоврядування: класні підпорядковані загальношкільним. Педагогічний колектив здійснює консультативне керівництво органами учнівського самоврядування обох рівнів.

2. Структура об’єднання

         Класні колективи висувають із числа найактивніших учнів своїх представників у загальношкільний парламент.

Парламент – це законодавчий та виконавчий орган самоврядування, підзвітний загальним зборам.

Загальні збори обирають Парламент.

3. Парламент:

·        Президент школи;

·        Заступник президента по роботі з учнями 1-4 класів;

·        Заступник президента по роботі з учнями 5-11 класів;

·        Радник «Освіти і науки»;

·        Радник «Дисципліни та порядку»;

·        Радник  «Добре серце»;

·        Радник «Мас-медіа»;

·        Радник «Зелена планета»;

·        Радник «Охорони здоров’я, спорту та туризму»;

·        Радник «Культури та дозвілля»;

·        Радник «Живи, книго!».

4. Для надання педагогічних консультацій активу шкільної дитячої організації на загальних зборах обирається Опікун самоврядування з числа педагогічних працівників.

Статут

учнівського самоврядування

Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4

І. Загальні положення:

1. Учнівське самоврядування ЧЗШ №4 регламентує свою діяльність на підставі  нормативно-правових актів: Конституції України, Всесвітньої декларації про права дитини, Законів України «Про освіту», «Про громадські організації», статут школи.

2. Учнівське самоврядування пропонує дружні взаємини та співпрацює з різними громадськими об’єднаннями на принципах взаємоповаги і незалежності; співпрацює з педагогами і батьками.

ІІ. Мета та завдання шкільного самоврядування:

1.     Усебічно розвиватись, самовдосконалюватись, самореалізовуватись, на благо собі, своїм ровесникам, школі, своїй родині, Україні.

2.     Забезпечувати і захищати права та інтереси учнів на основі використання правил і законів школи.

3.      Формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ шкільного життя, оволодівати наукою управління.

4.     Сприяти реалізації інтересів, можливостей, бажань дітей.

5.     Прагнути узгодженості й балансу інтересів між учнями і дорослими.

ІІІ. Органи управління учнівського самоврядування. Права та обов’язки.

1. Вищим органом учнівського самоврядування школи є Парламент, який скликають щомісяця;

2. Керівні функції виконує президент з заступниками і радниками;

3. Виконавчим органом є радники, яких обирають на засіданнях вільного і рівноправного висування кандидатів кожним класом школи.;

4. Структуру та склад органів учнівського самоврядування обговорюють та затверджують на учнівській конференції педагогічний та учнівський колективи шляхом відкритого голосування;

5. Президентом учнівського парламенту може бути учень 8-11 класу, якого обирають відкритим голосуванням члени учнівського колективу;

6. Старосту класного колективу (організатора класу), і його заступника обирають загальні класні збори з числа учнів класу. З них та з іншого активу класів формується Парламент;

7. Форми діяльності центрів, клубів, учнівських об’єднань, малих ініціативних груп визначають на засіданні Парламенту та його сесіях.

Парламент:

·        координує роботу класів, доводить до них конкретні завдання діяльності;

·        контролює створення належних умов для навчання та дозвілля учнів;

·        організовує пошукову роботу;

·        контролює відвідування уроків, стан навчання та поведінки учнів;

·        ухвалює рішення з найважливіших питань життя школи в межах своєї компетенції;

·        вносить пропозиції до адміністрації школи, педагогічної ради з питань навчання та виховання;

·        бере участь в організації невідкладної допомоги слабо встигаючим учням;

·        організовує й контролює чергування в школі;

·        веде контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог у школі;

·        здійснює заходи щодо розвитку творчих здібностей учнів, зміцнення їхнього здоров’я, фізичного вдосконалення, пропаганди здорового способу життя;

·        організовує роботу центрів, малих ініціативних груп, учнівських об’єднань за інтересами, постів тощо;

·        співпрацює з старостами.

Старостат:

·        звітує про результат навчально-виховної роботи на класних зборах;

·        є безпосереднім зв’язковим між Парламентом, колективом класу та класним керівником,  доводить до їхнього відома план, завдання, рішення Парламенту.

IV. Основні напрямки діяльності органів самоврядування (комісій).

         1. «Освіта та наука»

·        забезпечення можливості інтелектуального розвитку учнів; простору для ініціативи, творчості, самодіяльності;

·        сприяння формуванню навичок науково-дослідницької діяльності;

·        організовує консультаційну допомогу з предметів.

Шляхи реалізації: предметні тижні, предметні олімпіади, робота учнів в МАН, підготовка та проведення різноманітних інтелектуальних конкурсів.

2. «Дисципліна та порядок»

·        виховання правової культури шляхом удосконалення правової освіти;

·        контролює виконання домашніх завдань, ведення щоденників;

·        веде боротьбу з пропусками уроків.

Шляхи реалізації: зустрічі з працівниками правоохоронних органів, вивчення законодавчих документів, профілактична робота із правопорушниками дисципліни у школі. Проводить дні ввічливості, культури, чистоти, організовує чергування учнів по школі, під час проведення свят, масових заходів, вечорів відпочинку.

3. «Добре серце»

·        формує високоморальну особистість;

·        здійснює психологічні дослідження серед учнів;

·        дбає про збереження шкільного майна;

·        організовує проведення трудових операцій.

Шляхи реалізації: організація шефської допомоги молодшим школярам, проведення акцій милосердя, ярмарків тощо.

4. «Зелена планета»

·        формує екологічну культуру людини, її гармонійні стосунки з природою.

Шляхи реалізації: озеленює класні кімнати та коридори, проводить акції; оформляє альбоми виставки; збирає лікарські рослини; проводить конкурси на найкращий зелений куточок класу; організовує трудові десанти з благоустрою шкільної території та найближчих вулиць; здійснює спостереження та охороняє рідкісні рослини; вивчає природу рідного краю.

5.«Культура та дозвілля»

·        Формування організаторських здібностей, заохочення ініціативи та самостійності;

·        Залучення учнів до культмасової роботи з метою запобігання проявів асоціальних форм поведінки.

Шляхи реалізації: організовує виставки художньої творчості; відвідування музеїв, театрів; шкільні вечори, дискотеки, шоу-програми; підбирає матеріали до написання сценаріїв різноманітних свят, вечорів відпочинку, зустрічей; розвиває творчі здібності школярів; здійснює пошукову роботу, збирання народознавчого матеріалу, вивчає традиції та звичаї українського народу.

6. « Охорона здоров’я, спорт і туризм»

·        Формування фізично розвиненої особистості, здатної протистояти шкідливим звичкам.

·        Залучення учнів до екскурсій.

Шляхи реалізації: проведення спортивних змагань, робота спортивних секцій, туристичні зльоти, спартакіади, роботи лекторських груп щодо профілактики шкідливих звичок, організація екскурсій тощо.

7.«Мас-медіа»

·        Забезпечує гласність у діяльності органів учнівського самоврядування;

·        Розвиває у дітей вміння збирати інформацію, обговорювати теми рубрик і матеріалів шкільних газет та радіо;

Шляхи реалізації: інформує учнів, батьків, учителів про події, які відбуваються в школі, в класі, через стенди (гарячі новини, вітання на замовлення, музичний калейдоскоп, навколо світу), проводить радіопрограми, збирає і систематизує матеріали звітів учнів чергового класу, випускає газету.

8. «Живи книго!»

·        Забезпечує допомогу бібліотекарю;

·        Розвиває в учнів вміння користуватись картотекою, бережливе ставлення до книги.

Шляхи реалізації: допомога бібліотекарю: замовляти, отримувати, ремонтувати, обгортати, видавати, збирати, перевіряти книги; проведення акції.

Положення

Про вибори Президента школи

та членів шкільного парламенту

І. Загальні положення

1.     Вибори Президента школи проводяться за принципом загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні;

2.     Виборчий процес здійснюється на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів кожним класом школи;

3.     Вибори Президента школи є загальними: право обирати мають учні 8-11 класів школи;

4.     Президентом школи може бути обраний учень якому на день виборів виповнилось 14 років, який є учнем цієї школи;

5.     Вибори Президента школи є рівними: кожен виборець має 1 голос;

6.     Голосування на виборах є таємним;

7.     Право висування кандидата в Президенти школи має кожен класний колектив. Клас може висувати кількох кандидатів у президенти.

ІІ. Організація та проведення виборів

1.     Для проведення голосування створюється виборча комісія.

2.     Виборча комісія:

·        Складає списки виборців;

·        Встановлює форму виборчого бюлетеня;

·        Проводить реєстрацію кандидатів у Президенти;

·        Встановлює результати виборів і оголошує їх.

ІІІ. Передвиборча агітація

1.     Учень, який зареєстрований кандидатом у Президенти, має право вести передвиборчу агітацію.

2.     Кандидат за допомогою ініціативної групи:

·        Повинен випустити рекламний плакат із власною фотографією;

·        Підготувати передвиборчу програму не більше як 1 сторінка друкованого тексту;

·        Може здійснювати інші агітаційні заходи.

3.     Права кандидата у Президенти під час проведення агітаційної компанії:

·        Проводити агітаційну роботу на перервах та в позаурочний час.

4.     Повідомлення про обрання Президента оголошується головою виборчої комісії не пізніше чим через годину, після завершення голосування.

5.     Президенту школи вручається відповідне посвідчення.

6.     Обраним вважається кандидат, за якого проголосувало більшість учнів, що взяли участь у голосуванні.

7.     Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо в них взяло участь 50% учнів 8-11класів школи.

8.     Президент обирається строком на 5 років.

9.     Якщо 2 і більше кандидатів набрали однакову кількість голосів, проводяться повторні вибори.

10.                        Вибори до шкільного парламенту проводяться в актовій залі відкритим голосуванням строком на 5 років.

11.                       У виборах до парламенту беруть участь учні 5-11-х класів.

12.                        Кожен клас має право обрати до складу парламенту 2 представники.

Положення про Президента школи №4

1.     Президент школи є головою учнівського колективу і виступає від його імені.

2.     Президент школи обирається учнями школи на основі загального і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років (або до закінчення школи), якщо скоріше не буде подано скарг.

3.     Президент школи може бути обраний учень школи, який досяг віку 14 років, є активним учасником шкільних справ, має добрі оцінки з шкільних предметів.

4.     Президент школи:

·        Виносить на розгляд парламенту питання, що турбують учнів школи;

·        Має право брати участь у роботі педагогічних рад;

·        Має право ініціювати зміни, що покращать навчання та дозвілля учнів;

·        Має право голосувати при вирішенні питання подальшого перебування учнів в школі;

·        Скликає чергові засідання шкільного парламенту;

·        Бере участь у роботі комісії по захисту прав дитини;

·        Не має права передавати свої повноваження іншим особам;

·        Координує діяльність парламентських комісій;

·        Має право «вето» щодо рішень парламенту;

·        Рішення президента школи незалежні від рішень адміністрації школи з питань учнівського самоврядування.

5.     Повноваження Президента школи припиняються у разі:

·        Відставки;

·        Неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

·        Усунення з поста в порядку імпічменту;

·        Закінчення школи.

6.     Президент школи може бути усунений в порядку імпічменту. Питання про усунення Президента з поста ініціюється більшістю (50%+1) парламенту.

7.     Рішення про усунення Президента школи з поста в порядку імпічменту приймається парламентом школи, не менш як ¾ від складу парламенту.

Положення про парламент школи

1. Парламент школи є органом шкільного самоврядування учнів у школі №4.

2. Склад парламенту школи – це учні, які обираються шляхом відкритого голосування від 5-11-х класів школи строком на 1 рік. Членом парламенту може бути 2 учні від класу, що досягли віку 10 років, є активними учасниками шкільних справ.

3. Чергові вибори членів парламенту відбуваються в останній тиждень жовтня, другого року повноважень парламенту школи.

4. Участь у роботі парламенту його члени беруть у вільний від навчання час. Засідання парламенту проводяться 1 раз в місяць. Також парламент може збиратись позачергово для вирішення поточних питань.

5. Члени парламенту мають право вільного висловлювання.

6. Повноваження членів парламенту припиняються одночасно з припиненням повноважень парламенту.

7. Повноваження членів парламенту можуть бути припинені у разі:

·        Складання повноважень за особистою заявою;

·        Переходу до іншої школи;

·        Відкликання класом свого представника із складу парламенту;

·        У разі закінчення школи;

·        Член парламенту може бути виключений зі складу комітету за рішенням парламенту школи.

8.     Парламент школи працює на засіданнях.

9.     Засідання парламенту проходять відкрито.

10.                        Повноваження шкільного парламенту:

·        Прийняття рішень з найважливіших питань шкільного життя у межах своєї компетенції;

·        Внесення пропозицій адміністрації школи, педагогічній раді з питань навчання та дозвілля;

·        Участь у складі річного плану школи;

·        Внесення пропозицій Центру соціальних служб для молоді, міській раді народних депутатів;

·        Піклування про молодших школярів, допомога ветеранам, одиноким, акції матеріальної допомоги дітям, участь у благоустрої шкільної території;

·        Координація роботи класів, доведення до класу завдань роботи комітету;

·        Контроль за створенням належних умов для навчання та дозвілля учнів;

·        Участь в організації невідкладної допомоги відстаючим учням;

·        Організація пошукової роботи, екскурсій, іншої позакласної роботи;

·        Контроль за відвідуванням уроків, участь в обговоренні проблем шкільної форми;

·        Контроль за порядком під час чергування класів у школі.

11.                       Член парламенту може звернутись із питанням до педагогічної ради. Педагогічна рада зобов’язана повідомити про результати розгляду запиту.

12.                       Парламент школи вибирає із свого колективу спікера, та відкликає його. Спікер організовує засідання парламенту та проводить їх підготовку.

13.                       Парламент школи затверджує перелік комісій та обирає голів комісій.

14.                       Президент школи може достроково припинити повноваження парламенту у разі не зібрання на засіданнях кожного місяця.

15.                       Парламент може виносити на розгляд питання, що турбують учнів школи.

16.                       Парламент має право вносити зміни і доповнення до Положення про парламент школи.